АМІОДАРОНУ ГІДРОХЛОРИД

АМІОДАРОНУ ГІДРОХЛОРИД (Amiodaroni hydrochloridum), 2-бутил-3-бензофураніл 4-(2-діетиламіноетокси)-3,5-дийодофеніл кетону гідрохлорид.

С₂₅Н₃₀ClI₂NO₃                                           Мол. м. 682

АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий мілкий кристалічний порошок, малорозчинний у воді, легкорозчинний у метиленхлориді, розчинний у метанолі, помірнорозчинний у спирті, дуже малорозчинний у гексані; T_пл 159–163 °С. Зберігають у добре закупореній тарі, при температурі не вище 30 °С, оберігають від дії світла.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ; субстанція дає характерні реакції на хлориди. Кількісно визначають методом алкаліметрії у суміші спирту етилового і 0,01 М розчину кислоти хлористоводневої потенціометрично.

Фармакологічна група. C01BD01 — антиаритмічні та антиангінальні препарати.

Фармакологічні ефекти. Гальмує α- і β-адренорецептори серцево-судинної системи, рецептори, чутливі до глюкагону в серцевому м’язі, блокує калієві канали, менше — натрієві та кальцієві.

Застосування. При аритміях передсердного і шлуночкового походження. При тривалому застосуванні відмічають порушення зору, явища гіпотиреозу, брадикардію, порушення ритму і провідності серця (див. Антиангінальні препарати, Антиаритмічні препарати).

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.